Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності буває наступною:
1) або продаж прав власності (наприклад, на товарний знак (торгову марку);
2) або передача права згідно укладання ліцензійного договору або договору франшизи.
У цьому випадку ліцензійний договір надає право користування об'єктом інтелектуальної власності. На сьогодні, в законодавстві України не використовується термін "франшиза", аналогом їй є "комерційна концесії", що по суті є одне і теж.
Оскільки франшиза частково включає ліцензійний договір на товарний знак (торгову марку), то більш докладно розглянемо ліцензійний договір.
Ліцензійний договір на об'єкт інтелектуальної власності про передачу майнових прав третім особам - це договір між ліцензіаром (власником) та ліцензіатом, в якому одна сторона (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) право на використання в господарській діяльності ліцензіата об'єкта права інтелектуальної власності на чітко обумовлених умовах, а саме: використання ліцензіатом прав на певній території, певних термінів та певної виплати винагороди ліцензіару.
Ліцензійний договір, наприклад, на товарний знак (торгову марку) використовує такі види ліцензій, які закріплені на законодавчому рівні, тобто передача прав буває на підставі:
- Одиничної ліцензії;
- Виключної ліцензії;
- Невиключної ліцензії.
В історії бувають випадки, коли передача прав згідно ліцензійного договору на товарний знак (торгову марку) може бути укладена з третіми особами виключно на підставі виключної ліцензії. Наприклад, щодо до недавнього часу в Італії допускалося передача прав на об'єкти інтелектуальної власності лише у розрізі виключної ліцензії. Проте за відбувшимся судовим рішенням (у 1977 р.) було встановлено, що винятковий характер ліцензії не може бути обов'язковою умовою в ліцензійному договорі на об'єкти інтелектуальної власності без винятку.
Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності буває на підставі наступного надання правової охорони - патентні та безпатентні ліцензії. Безпатентні ліцензії можуть бути передані Ліцензіаром на об'єкти інтелектуальної власності у формі, наприклад, "ноу-хау" (це можуть бути ті ж винаходу, але не запатентовані (не захищені) патентом).
Передача прав згідно з патентними ліцензіями в залежності від об'єкта інтелектуальної власності поділяється на:
1. ліцензії на винаходи;
2. ліцензії на корисні моделі;
3. ліцензії на промислові зразки;
4. ліцензії на торгові марки (товарні знаки);
5. ліцензії на топографії інтегральних мікросхем;
6. інші види ліцензії.
Про те, які вигоди дає продаж та купівля ліцензії на об'єкти інтелектуальної власності, можна судити на прикладі Японії.
Передача майнових прав на товарний знак (торгову марку) здійснюється у таких межах:
- При одиничній ліцензії ліцензіар надає лише одному ліцензіату право користування знаком і не виключає можливості самому використовувати товарний знак (торгову марку) у своїй господарській діяльності;
-При виключній ліцензії ліцензіар надає лише одному ліцензіату право користування знаком і виключає можливість самому використовувати товарний знак (торгову марку) у своїй господарській діяльності;
-При невиключній ліцензії ліцензіар надає ліцензіатові право користування знаком і не виключає можливість самому використовувати товарний знак (торгову марку) у своїй господарській діяльності, а також здійснювати передачу аналогічних прав іншим ліцензіатам.
Предметом ліцензійної угоди є купівля-продаж права на використання об'єкта інтелектуальної власності. В якості об'єкта купівлі-продажу можуть виступати не лише товарний знак (торгова марка), а також такі об'єкти інтеллектуальної власності - це винаходи (корисні моделі), промислові зразки, ноу-хау і т.п.
Практика свідчить, що найчастіше передача прав на об'єкти інтелектуальної власності укладається на товарні знаки (торгові марки) і менше на винаходи (корисні моделі), промислові зразки.
Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності законодавчо регулює питання узгодження між сторонами (Ліцензіатом і Ліцензіаром) обов'язкових умов. Що ж може слугувати у якості обов'язкових умов? Наведемо один із прикладів для торгової марки: обов'язковою умовою слугує якість у Ліцензіата щодо виробляних товарів і послуг за ліцензійним договорм повинна бути не нижчою ніж у Ліцензіара.
Відповідь на запитання:
-Чи може передача прав на об'єкти інтелектуальної власності бути внеском у статутний капітал?
Ви знайдете в статті
Майнові права в cтатутному капіталі .
Сніжана Бондаренко
помічник патентного повіреного
